Мовомарафон, тиждень перший
- 18
- 1
Минає перший тиждень мого мовомарафону, під час якого я спілкуюся українською. Поділюся враженнями.
Перші два дні були незвичними, це факт. Було незручно. А також довелося відповідати на запитання від усіх - а чому ти розмовляєш українською? Дехто дивувався - навіщо це тобі? Дехто навпаки казав - добра справа. Але усі сходилися на думці, що чути від мене українську мову дуже незвично.
Третього дня я вже відчула зміни - думки всередині себе почали пливти українською. ) "О, це вже зрушення", подумала я. Але - бац, новий сюрприз: найважчим для мене випробуванням виявилося спілкування з дитиною, яка повернулася з канікул від бабусі.
Найскладніше виходили з мене звичайні побутові слова - іди, повернися, їж, вмивайся, розчісуйся (?), застілай ліжечко (чи постіль?), пристібни пасок безпеки, прасувати та прати (постійно їх плутаю...)
Також довелося приймати рішення про вибір мови під час спілкування з клієнтами. Я починала розмову українською, а клієнт розмовляв російською, навіть почувши українську. В таких випадках я все ж таки підлаштовуюсь під клієнта та переходжу на його мову. Але це також залежить від ситуації: якщо це вже давнішній клієнт - без проблем розмовляю українською. А ось коли телефоную вперше до нового клієнта - обираю його мову, щоб збільшити вірогідність позитивного рішення.
Підсумовуючи: загалом спілкуватися українською постійно виявилося не так складно, як я уявляла. Іноді не встигаю швидко перекласти потрібне слово українською, тому виникають паузи. Але напружуюсь, формулюю речення інакше, аби все ж таки сказати українською. Це цікаво ) Навіть спіймала себе на думці, що першими при спілкуванні злітають вже саме українські слова, а не російські. І це так дивно ) Цікаво, що ж буде після 25 днів, якщо вже ці 7 дають такий ефект? )
Прокомментируйте