Сьогодні нарешті забрали додому нашу мандрівницю. Маруся була у бабусі з дідусем два місяці. Дуже скучили ми за нею. А вона за нами та домівкою.
Навіть наш кот сумував за Машею! Він спав у її кімнаті, а одного разу навіть спромігся залізти на її рушник у ванній кімнаті і спав на ньому!
Тож, в першу чергу, зайшовши до квартири, Маруся почала гладити кота. Потім почала обнімати всі свої речі - іграшки, ліжко, шкаф. Потім на моє здивування попросила дістати книжку з полиці і почала читати.
А мої канікули закінчилися - доведеться знову підійматися раніше, щоб відвести дитину до школи. Потім забирати, відводити на секції. Думаємо про те, щоб віддати її ще у музичну школу. Маша сказала, що хоче навчитися грати на арфі (!). Ми думаємо про фортепіано або гітару.
У ці останні дні перед першим вересня ще так багато треба зробити! На завтра запланували розібрати книжки та канцтовари, а також переміряти увесь шкільний одяг. А сьогодні купили нові туфельки та чобітки. Новий ранець придбали ще у червні. Тож ми майже готові - залишаються лише зошити та нова парасолька.
Як добре, коли дитина вдома. Моє щастя!
Прокомментируйте